Останній час я ще гостріше відчуваю дефіцит слів. Не можу передати що я відчуваю.

Я б хотіла вміти пояснити, чому обожнюю дивитися на верхівки тополь, який запах я відчуваю від сухого очерету, які емоції киплять в моїй душі, коли я дотикаюсь до обоїв в коридорі.

Ці дрібниці складають 90% моїх щасливих спогадів.

Деколи я розцарапую собі горло, бо не можу виразити їх. Мільярди кольорових уламків, які кружляють навколо мене — все це запахи, дотики, звуки і кольори. Воно кипить, в'ється, росте, розриває мене.

BUCK-TICK – Megami 女神

Я пишу і малюю не через проблеми, а через гостру потребу щось відчувати і  короткі, трохи жалюгідні спроби показати це іншим. Можливо, я б могла викликати подібні емоції в іншій людині, якщо б дослідила, які процеси відбуваються в моєму мозку, коли я щось таке відчуваю. І то я не впевнена, що змогла б. Це те, що є тільки моїм і я не можу показати цей скарб комусь іще.

Проходила тест на синестезію, видало такий результат: "У вас преобладает запахо-вкусовое восприятие. Если Вы не Гренуй, то склонны к синестезии". Тест був на 5-7 запитань, тому не можна сказати точно, але я думаю, що я синестетік. Не тільки через моє сприймання світу чи те, що в мене в голові постійно відбуваються якісь асоціації (людина-колір, людина-запах, подія-запах, подія-колір), але і через загострений нюх.

Прочитавши статтю в вікіпедії, я прийшла до висновку, що в мене точно є кольоровий слух. Хоча при цьому ж я доволі часто чую звуки, яких не існує, що є проявом слухової синестезії.

Це мені цікаво. Я хочу детальніше вивчити цю тему.